Питання та відповіді щодо типових проблем із платиново-родієвими термопарами

Платинова родієва термопара — це традиційний елемент для вимірювання температури зі стабільними термоелектричними характеристиками та сильною стійкістю до окислення, придатний для постійного використання в окисних та інертних атмосферах. Температура довгострокового використання становить 1600 градусів, а температура короткочасного використання становить 1800 градусів.
1, Як ідентифікувати несправності, спричинені входами платино-родієвої термопари?
1. Згідно зі схемою підключення приладу електропроводка правильна. Якщо цифровий дисплей у верхньому рядку приладу показує негативні значення після ввімкнення приладу, це свідчить про те, що підключені до приладу термопари «+» і «-» підключені неправильно. Просто обміняйте його ще раз.
2. Електропроводка правильна. Коли прилад працює, температура, яка відображається на цифровій трубці у верхньому рядку приладу, відрізняється від фактично виміряної температури на 30 º C до 60 º C. Ще більші відмінності вказують на те, що калібрувальне число приладу неправильне порівняно з калібрувальний номер термопари. Відповідно до відповідності між значеннями температури (º C) і значеннями в мілівольтах (MV) термопар з номерами поділу B, S, K, E тощо при одній температурі (º C), результуюче значення в мілівольтах (MV) дорівнює визначається за принципом, згідно з яким номер підрозділу B є найменшим, номер розділу S є другим за найменшістю, номер підрозділу K є найбільшим, а номер розділу E є найбільшим.
3. Після правильного підключення та ввімкнення згідно зі схемою з’єднання приладу, прилад спочатку відображає номер поділки термопари приладу, потім відображає діапазон приладу, а потім вимірює встановлену температуру на цифровій трубці в нижньому рядку приладу, а виміряну температуру на цифровій трубці у верхньому рядку приладу. Якщо цифровий дисплей у верхньому рядку панелі приладів не показує температуру нагрівального елемента, а замість цього показує такі умови, як «Понад», «0000» або «000», це вказує на несправність у вхідній частині приладу. Необхідно провести такі тести:
a) Зніміть термопару з вхідного кінця термопари приладу та закоротіть вхідний кінець термопари приладу будь-яким дротом. Під час увімкнення живлення, коли значення цифрової трубки на приладовій панелі приблизно дорівнює кімнатній температурі, це вказує на те, що внутрішня проводка термопари розімкнута і її слід замінити на термопару такого ж типу. Якщо вищезазначена ситуація не зникає, це означає, що вхідна клема приладу була пошкоджена під час транспортування та потребує заміни.
b) Зніміть термопару з несправного приладу, згаданого вище, і замініть її термопарою, підключеною до такого ж типу калібрувального приладу, який нормально працює поруч. Після ввімкнення живлення, коли цифрова трубка у верхньому рядку оригінального несправного приладу відображає температуру нагріву, це означає, що внутрішня проводка термопари розімкнена. Замініть його на термопару такого ж типу. Якщо вищезазначена ситуація не зникає, це означає, що вхідна клема приладу була пошкоджена під час транспортування та потребує заміни.

c) Вийміть несправну термопару з приладу, помістіть мультиметр у діапазон вимірювання Ом (R) * 1 і за допомогою двох стрижнів мультиметра виміряйте обидва кінці термопари. Якщо значення опору, яке відображається на мультиметрі, велике, це свідчить про розрив внутрішнього з'єднання термопари. Замініть термопару на аналогічну. В іншому випадку, якщо є певне значення опору, це означає, що виникла проблема з вхідною клемою приладу, і прилад слід замінити.
2, Як запобігти перешкодам під час вимірювання температури?
При використанні методу заземлення еталонної клеми один кінець вихідного кінця платиново-родієвої термопари (або компенсаційного дроту) заземлюється через досить великий конденсатор (чим більший конденсатор, тим краще, якщо дозволяють умови). Метод заземлення вимірювального кінця полягає в тому, щоб заземлити вимірювальний кінець термопари, тобто підвести металевий дріт від вимірювального кінця термопари до землі. Цей метод має хорошу профілактичну дію щодо високотемпературних витоків. Вибираючи металеві дроти, вони повинні бути термостійкими і нешкідливими для електродів термопар.
Під час використання термопар завжди виникає багато ситуацій, які заважають нашій точності вимірювань, що є дуже складною проблемою. Використовуючи термопари, ми повинні бути готові запобігти перешкодам у таких ситуаціях. З підвищенням поточного рівня промислового виробництва рівень використання термопар дуже високий, тому точність вимірювання термопар є дуже важливою річчю, на яку слід звернути увагу!
3. Що слід робити, якщо під час використання термопари виникають перешкоди?
Метод екранування: Протягніть компенсаційний дріт термопари в залізну трубку або інший металевий екрануючий матеріал для екранування. Це може запобігти електромагнітним перешкодам і перешкодам від електричних полів високої напруги. При використанні цього методу залізна труба та екрануючий матеріал повинні бути добре заземлені, а компенсаційний провід повинен бути скручений разом.
Спосіб ізоляції: полягає в установці термопари на повітрі, щоб вона не контактувала з вогнетривкою цеглою на стінці печі. Ізоляція також використовується для ізоляції термопари від кронштейна. Цей метод може ефективно запобігти перешкодам високотемпературного витоку.
Метод заземлення: Цей метод передбачає заземлення вимірювального кола для створення перешкод у землі та забезпечення точності вимірювань приладу. Цей метод має дві форми заземлення: перша – заземлення опорного кінця термопари, а друга – заземлення вимірювального кінця термопари.
Виходячи з різних середовищ вимірювання температури та середовищ використання, усі спеціальні методи, які використовуються для запобігання, спрямовані на мінімізацію перешкод і досягнення найбільш ідеальної точності вимірювання температури. Тому в процесі профілактики важливо звернути увагу на те, як найкраще впоратися з пов’язаними перешкодами.